Бюджетний аудит Петера Мадяра: Як розкриті махінації Орбана шокували ринки та перезапустили інтеграцію Будапешта в ЄС

Економічна мапа Центральної Європи влітку 2026 року зазнає фундаментальних змін після того, як партія «TISZA» на чолі з Петером Мадяром здобула сенсаційну перемогу на виборах, завершивши шістнадцятирічну епоху Віктора Орбана. Очоливши уряд у травні, Мадяр ініціював масштабний державний аудит і вже наприкінці червня виступив із шокуючим викриттям: попередній режим приховував реальні масштаби фіскальної катастрофи, штучно занижуючи показники дефіциту бюджету. За заявою нового прем’єра, через надмірні передвиборчі витрати попередньої влади реальний дефіцит на кінець року перевищив би 8% від ВВП (замість декларованих 3,7–5%). Попри те, що Нацкомісія прогнозує фактичну стагнацію та критичне сповільнення темпів зростання ВВП до 0,1% через вимушене затягування пасків, глобальні фінансові ринки відреагували на прихід Мадяра з оптимізмом. Угорський форинт зміцнився на 15% щодо євро, а прибутковість 10-річних держоблігацій Угорщини впала нижче за показники Польщі. Головним фінансовим успіхом нової команди став стрімкий дипломатичний спринт і відновлення довіри Брюсселя. Пообіцявши викорінити системну корупцію, реформувати правила держзакупівель та приєднатися до Європейської прокуратури (EPPO), Мадяр розблокував заморожені європейські фонди на суму 16,4 мільярда євро. Без цих вливань економіку країни очікував би дефолт. Уряд уже анонсував спрямування 4,2 млрд євро на регіональний розвиток і підтримку малого бізнесу, а також виділення коштів на модернізацію енергомереж та боротьбу з житловою кризою.

«Податок на солідарність»: Демонтаж олігархічної системи та дерадикалізація податкового режиму

Внутрішня фінансова стратегія кабінету Мадяра базується на принципах соціальної справедливості та жорсткої деолігархізації. Новий уряд розпочав системний наступ на бізнес-імперії «лояльних» до колишньої влади магнатів. Запровадження першого в історії сучасної Угорщини податку на багатство для форинтових мільярдерів змусило частину олігархів капітулювати перед державою — деякі з них уже передали свої медіа- та рекламні активи у власність республіки, намагаючись уникнути кримінального переслідування. Цей крок дозволить залучити до бюджету додаткові кошти (понад 0,1% ВВП) та знизити фіскальне навантаження на бідні верстви населення, які найбільше постраждали від наслідків рекордної 26-відсоткової інфляції минулих років. Завдяки ліквідації корупційних схем у сфері розподілу державних коштів, новий міністр фінансів Андраш Карман планує вже до кінця серпня 2026 року подати до парламенту повністю переглянутий, реалістичний бюджет. Це закладе основу для середньострокового фіскального плану, що має повернути Угорщину до виконання Маастрихтських критеріїв.

Повернення до європейського мейнстриму: Шлях до єврозони та розблокування транзитного потенціалу регіону

У глобальному та загальноєвропейському вимірі зміна влади в Будапешті зняла хронічне геополітичне занепокоєння, яке роками паралізувало ухвалення стратегічних рішень у Брюсселі. Мадяр негайно повернув прапор ЄС на будівлю угорського парламенту та здійснив символічний перший візит до Варшави, заявивши про реанімацію Вишеградської четвірки (V4) як головного локомотива Центральної Європи. Пряма відмова від проросійського курсу Орбана та конструктивніша позиція щодо євроінтеграції України помітно знизили премію за ризик для всього східного флангу НАТО. Водночас Будапешт чітко дав зрозуміти: швидкого переходу на євро не відбудеться. Оскільки реальний дефіцит бюджету становить понад 7%, країні знадобляться роки фіскального очищення. Новий уряд орієнтується на поступове входження до «передпокою» єврозони (механізму ERM II) з амбіцією знизити дефіцит нижче 3% та остаточно перейти на єдину європейську валюту ближче до 2030 року. Для світового капіталу це стало сигналом, що Угорщина трансформується із непередбачуваного політичного анклаву на надійний, прозорий промисловий і логістичний хаб у серці Європи.

Особистий кабінет